Präteritum: sein і haben
У розповіді про минуле sein і haben майже завжди вживають у Präteritum (а не Perfekt): war (був) і hatte (мав). Це база будь-якої історії. Розберемо за 3 кроки.
{{ exTitle }}
{{ exInstruction }}
{{ s.num }}
{{ s.pre }}{{ s.slotText }}{{ s.post }}{{ s.mark }}
{{ s.whyText }}
{{ checkHint }}
КРОК 1
sein → war
КРОК 2
haben → hatte
КРОК 3
war чи hatte
1Крок 1. sein → war
Своїми словамиОснова war- + звичайні закінчення. ich і er — без закінчення (war).
Приклад: Ich war gestern zu Hause. (Я був учора вдома.)
✍ Відпрацювати → Вправа 1
2Крок 2. haben → hatte
Своїми словамиОснова hatte- (два t!) + закінчення. Не плутати з Perfekt.
Приклад: Er hatte keine Zeit. (Він не мав часу.)
✍ Відпрацювати → Вправа 2
3Крок 3. war чи hatte?
Своїми словамиЛогіка та сама, що й у теперішньому: war — стан/місце/професія; hatte — володіння/відчуття.
🧭Як обрати
- Минуле для sein/haben → Präteritum (war/hatte), не Perfekt.
- Стан/місце/якість → war.
- Річ/час/голод/страх → hatte.
✍ Відпрацювати → Вправа 3
💡Цікавий факт
Навіть у розмові, де німці люблять Perfekt, sein, haben і модальні майже завжди йдуть у Präteritum: кажуть «ich war», «ich hatte», а не «ich bin gewesen».
😅Помилки, на яких ловляться всі
- Ich habe gestern müde gewesen→Ich war gestern müdeЧому: стан у минулому → war.
- Er hatte gestern zu Hause→Er war gestern zu HauseЧому: місце → war, а не hatte.
- Wir hatte Hunger→Wir hatten HungerЧому: wir → hatten.
- Ich bin 10 Jahre alt gewesen→Ich war 10 Jahre altЧому: вік у минулому → war.
Матеріали для повторення
Збережіть правило під рукою або роздрукуйте вправи, щоб порешати офлайн.